Перейти на русскую версию

Дійові особи:

Ведучий

Анжела – старша сестра Насті

Настя, Вова, Віта - однокласники

Перед завісою Ведучий.

Ведучий. Добрий день, дорогі глядачі! Бувають справи, обов'язкові, але, так би мовити, рутинні і тому не дуже бажанні. Наша сценка про те, як, не дуже улюблену роботу, можна перетворити на справу, що приносить радість!

Давайте познайомимось з Настею та її старшою сестрою Катею. Зараз додому, після школи, повертається Настя.

Завіса розкривається. На сцені кімната. Тут письменний стіл зі стільцем, два крісла й пуфик ( маленька м’яка табуретка). В одному кріслі сидить Анжела. Вона щось читає. Заходить Настя, шпурляє свій ранець, і плюхається на стілець.

Настя. Жах, як уморилася…

Анжела (стурбовано). Що так пізно?

Настя (у незадоволенні). Любов Степанівна примусила чергувати.

Анжела. Ти начебто вчора …

Настя (перебиваючи). Так! Учора ми з Вовою й Вітою чергували за графіком, а сьогодні – поза графіком.

Анжела. Що ж так?

Настя (сердячись). Бо Любов Степанівна, бачите, визнала, що ми погано прибрали кабінет і веліла сьогодні знов чергувати.

Анжела (з іронією). А ви, звичайно ж, учора все зробили на відмінно.

Настя. Чесно кажучи…не дуже. Більше бавилися швабрами та ганчірками кидалися.

Анжела. Сподіваюся, сьогодні попрацювали краще?

Настя. Намагалися... Але я так не люблю ці прибирання! У нашому класі всі, і хлопці й дівчатка, начебто навмисно намагаються накидати побільше сміття та як краще забруднити підлогу! Мов змагаються в цьому!

Анжела. Так, ситуація.… Якщо хочеш, послухай таку пораду: спробуйте класні чергування перетворити на цікаву справу.

Настя. Не зрозуміла…

Анжела. Почніть змагатися: хто в класі виявиться в прибираннях майстернішим!

Настя. Та яка може бути майстерність у підмітанні сміття та маханні ганчіркою, Анжела?

Анжела. От ви з Вітою та Вовою в наступне своє чергування, спробуйте вимити підлогу в класі до блиску!

Настя. Можна, звичайно, напружитися. Та тільки, думаю я, усе буде дарма: ніхто й не помітить наших старань!

Анжела. Обов'язково помітять! А ще добре б було, і щось незвичайне зробити...

Настя. Наприклад?

Анжела. Ну, я знаю…Скажемо…напишіть барвистий плакат з «золотим правилом». Пам'ятаєш його?

Настя. Звичайно, пам'ятаю: «Тож усе, що тільки бажаєте, щоб вам чинили люди, те саме чинить їм і ви». Тільки до чого «Золоте правило» до наших чергувань?

Анжела. А до того, Настусю, по Золотому правилу повинно йти у всьому, а це значить – у кожних учинках чи справах. От і тут: хочеш, щоб тобі попадало прибирати менше - не сміти ніколи сама.

Настя (подумавши). А, справді, виходить класна ідея, Анжела! Можна спробувати. І Золоте правило всім нагадати, і щось незвичайне зробити. Чого, чого, а дивувати один одного це ж наше улюблене заняття! Завтра ж із Вовою і Вітою щось і придумаємо!

Анжела. От і добре. Ходімо вечеряти.

Дівчатка йдуть зі сцени.

Ведучий. Так друзі й зробили. А через кілька днів вони навперебій розповідали Анжелі таке.

У кімнату заходять Анжела, Настя, Віта й Вова. Як кажуть, з порога діти в захопленні, сміючись, розповідають. Продовжуючи розповідь, розсаджуються.

Настя. Ой, Анжела! Усе так класно вийшло! Коли ми оголосили, що хочемо чергувати втрете підряд, усі розкрили роти від подиву!

Віта. Деякі стали крутити пальцем у виска: мов, у нас із головами не все в порядку.

Вова. А коли ми скромно й загадково відповіли, мов, нам чергувати страшенно подобається, їхній подив змінився підозрою: мабуть, щось тут не так...

Настя. Ми ледве вигнали їх до дому! Потім прийнялися за справу. Я почав скребти й мити долівку, Віта…

Віта (перебиваючи). Я сіла писати «Золоте правило», а Вові ми доручили…

Вова (перебиваючи). А мені дівчатка доручили придумати карикатури на любителів смітити.

Настя. Через пару годин усе було зроблено. Підлога заблищала, як нова!

Віта. І на всю стіну красувалося «Золоте правило»!

Вова. А під ним – смішні карикатури нечепур по вуха в сміттєвій купі!

Настя. Наступного ранку кожний, хто заходив до класу, спочатку завмирав у дверей, мов побачив щось дивовижне, а потім починав старанно витирати взуття об килимок біля порога!

Віта. Вони такого з першого класу не робили! А потім стали навшпиньках, пробиратися кожний до своєї парти. Це треба було бачити!

Вова. А на перервах не можна було пробитися до моїх карикатур! Усі реготали й сперечалися: хто це із класу красується на малюнках!

Анжела. Ніхто не образився?

Вова. Ні, звичайно!

Анжела. Поздоровляю: у вас усе чудово вийшло!

Настя. Це ще не все, Анжела! Усі навперебій стали грозити, що у своє чергування вони теж щось вигадають, та ще й цікавіше!

Анжела. Я ж казала: добра справа заразлива!

Віта. І це ще не все! Сьогодні, на класній годині ми всі дружно погодились на змагання на краще чергування та найчистішу в класі парту!

Вова. А Любов Степанівна порадила долучити до цього всю школу! Наш 5 «г» вже постарається одержати першість!

Анжела. Не сумніваюся! Ви, як говорять, приречені на успіх, тому що задумане будете робити із задоволенням!

Настя, Віта, Вова (разом). З величезним!

Діти приєднуються до ведучого.

Ведучий. Ну, що ж, любі наші глядачі! Сподіваємося, і вам захотілося зробити свої класи зразками чистоти. Адже такий прекрасний приклад показали Настя, Вова й Віта.

Настя. Ми рутинне прибирання обернули на цікаву справу! Раніш небажана робота, перетворилася на задоволення, стала нам у радість!

Вова. Давайте ж до кожної справи ставитися із цікавою та корисною вигадкою! Щоб наша праця завжди приносила нам насолоду!

Анжела Саме про таку працю каже біблійна мудрість: «…Добре і правильно для людини – знаходити насолоду у праці».

Віта. І будьте здорові, друзі!

Усі актори. І до нових зустрічей у нашому театрі!

Актори розкланюються