НАРОДЖЕННЯ РІЗДВЯНОЇ ЯЛИНКИ
Дійовім особи:
Ведучі 1,2
Янголи: 1, 2
Марія
Йосип
Пальма
Олива
Ялинка
Пастухи:1, 2, 3
Мудреці: 1, 2,3
Зірочки: 1, 2, 3
Завіса розкрита.
На сцені хлів-печера. Над хлівом - велика зірка. У хліву Марія, Йосип й сповите маля у яслах із сіном. Біля ясел – вівці, віл, осел, гулі. Біля хліва - пальма, олива, ялинка.
На авансцені костер. Біля костра відпочивають два пастухи.
З боку авансцени – ведучий.
Ведучий 1. Добрий день, любі друзі! Сьогодні ви подивитесь легенду про те, як людям з’явилася Різдвяна ялинка, що завжди прикрашає наше улюблене свято – свято Різдва Христова.
Але спочатку, давайте згадаємо біблійну історію про народження малятка Ісуса Христа. Побачив Бог Творець, що його улюблені створення, люди, стали дуже нещасливими на землі. А трапилося таке лихо з вини самих людей: вони забули Божі заповіді, стали жадібними, заздрісливими, злими й жорстокими один до одного!
І вирішив Творець послати до людства Сина свого, і повелів Йому спасти людей від зла, повернути їх до добра, навчити жити в любові поміж собою.
Ведучий 2. За волію Бога Отця Спаситель з'явився людям прекрасним Малям Ісусом. Земними батьками божого Малечі стали діва Марія і тесля Йосип з Іудеї. Дитя народилося не в палаці, а в печері-хліві на окраїні іудейського містечка Вифлеєма.
Ведучий 1. Щаслива мама сповила народженого Синочка і поклала як у звичайну колиску в ясла, годівницю для худоби. А сама печера-хлів належала бідним пастухам. У ніч, коли народився Ісус, пастухи пасли хазяйські стада недалеко в полі. Десь опівночі вони посіли навколо вогнища перепочити...
1-й пастух. Сьогодні незвичайно світла ніч...
2-й пастух. Так. Напевно, тому що зайнялася (показує на велику зірку) он та, велика косата зоря.
Ведучий 2. І тут небо ще більш осяялося, і пастухи побачили...
3-й пастух (підводяться й зі страхом). Дивиться, дивиться! До нас спускається янголи!
Звучить музика. Потім стихає. З’являються два янголи.
Янгол 1. Не лякайтесь! Ми віщуємо вам радість велику: у Вифлеємі народився всім людям Спаситель!
Янгол 2. А ось вам ознака: ви знайдете Дитину сповиту в пеленах, що лежатиме в яслах вашого хліва. То ж кваптеся!
Звучить музика, янголи йдуть зі сцени.
1-й пастух. Ходімо скоріш до Вифлеєма!
2-й пастух. Так, так! Й побачимо, що сталося там, про що сповістив нас Божій Янгол!
3-ий пастух. Хвилиночку! Ми ж ідемо до новонародженого! Ми повинні принести Йому подарунки!
1-й пастух. Вірно! Але ж, чим можуть одарити бідні вівчарі Великого Маля?
2-й пастух. Треба поміркувати. (Після паузи). Давайте подаруємо йому овечої шерсті.
3-й пастух. Ти добре придумав! Мати зв'яже з неї теплу одежинку дитинці!
1-ий пастух. То ж поспішимо!
Ведучий 1. І от пастухи вже на місці.
1-й пастух. От він, наш хлів! Невже ми, бідні вифлеємські пастухи, знайдемо тут Спасителя миру?
2-ий пастух. Так сповістили нас янголи. Дивися на небо! Ця незвичайна Зірка тут, над хлівом горить ще яскравіше, ніж там, у полі!
3-й пастух. Ти правий! То ж зайдемо скоріше.
Ведучий 2. А до розмови пастухів уважливо прислухалися три дерева, що росли поблизу хліву. Це були: ялинка, пальма й олива. І коли вівчарі зайшли у хлів, пальма звернулася до своїх сусідок.
Пальма. Ялиночка! Оливка, ви чули? У нашому хліві народилася Дитина, яка врятує мир!
Олива. Давайте дуже обережно заглянемо у вікно. Так хочеться подивитися на Малятко.
Ведучий 2. Олива, пальма і ялинка наближаються й заглядають усередину хліва. Вони бачать, як пастухи, Марія й Йосип вітаються, бачать, як Марія показує Дитину пастухам, а пастухи з великою пошаною вклоняються Маленькому, кладуть біля ясел клубки овечої вовни та всідаються поруч із яслами, щоб любуватися Дитиною.
Ялинка. Яке чудесне Маля! Воно само мов зірочка! А батьки! Вони такі щасливі!
Пальма. Ви чули? Мати назвала Його Ісусом!
Олива. А яку ж красиву вовну подарували пастухи Дитині!
Ведучий 1. І тут ялинка помітила, що до хліва наближається поважні, у багатому одязі, люди.
Ялинка. Дивиться! Дивиться, які знатні люди завітали до нас!
Пальма. Схоже, це самі царі!
Олива. Ні! Це схоже мудреці зі сходу - волхви. Послухаємо, про що вони говорять.
1-й мудрець. Дивно! Зірка, що спалахнула на сході, сповістила нам, мудрецям, про народження Великої Дитини, майбутнього царя Іудеї! Але я не бачу тут палацу!
2-й мудрець. Так. Велика зірка привела нас до жалюгідного хліва! І все ж таки, саме тут ми знайдемо майбутнього Царя Юдейського.
3-й мудрець. Істину кажеш, шановний. Адже так написано в книгах пророків. Що ж, мудріші, поспішимо у середину.
Ведучий 2. Мудреці увійшли у хлів. А деревця продовжували свої спостереження.
Ялинка. З якою повагою кланяються ці мудреці Дитині!
Пальма. Вони піднесли Йому чудові дарунки!
Олива (захоплено). Ялинка, Олива! Послухайте, що я придумала: ми теж повинні обдарити Дитята!
Ялинка. Думка гарна! Але чим деревця можуть обдарувати?
Олива. Я, наприклад... (радісно) я подарую Дитині свої най спіліші оливи! А коли Малюк стане дорослим, Він завжди знайде відпочинок у моїх гаях.
Пальма. Гадаю і мої золотаві фініки сподобаються Малечі! А своїми вітами я буду славити Його!
Ялинка (із сльозами). Чому ж я така нещаслива? Чому? Мої шишки гіркі, а гілки такі колючі! Мені нічим обдарити Дитинку!
Олива. Почекай-но, почекай, Ялиночка, не горюй так! Ми зараз що-небудь придумаємо... Думай, Олива.... думай, Пальма... Думай...
Пальма. Є ідея, Ялинка! Ми попросимо зірки прикрасити твої віті!
Олива. Вірно Пальма! Ти, Ялиночка, заіскришся як вони самі, і сподобаєшся Маленькому не менше кращого подарунка!
Ялинка. Було б чудово, але ж чи захочуть цього самі зірочки?
Пальма. А ми їх дуже гаряча попросимо. Давайте разом...
Олива, пальма, ялинка (до „небес”). Зіроньки, зіроньки! Спустіться до нас, будь ласка!
Звучить Музика й на сцені з’являються три зірочки.
Зірки ( разом). А от і ми!
1-а зірочка. Ми усе бачили й чули.
2-а зірочка. Прийми, ялиночка, наше зоряне убрання твоїм гілкам.
Зірки накидають на гілки вбрання.
Ведучий 1. І зірочки вбрали ялинку.
3-я зірочка. А на голівку, верхівку, от тобі прикраса від самої прекрасної Зорі на небі! Це вона сповістила миру про народження Дитини Ісуса.
Зірки вбирають прикрасу на голову ялинки.
Ялинка (у захопленні). Який безцінний дарунок! Дякую! Дякую вам, зіроньки!
Ялинка заглядає у хлів й кличе усіх мешканців хліва.
Ялинка. Шановні! Виходьте! Будь ласка, виходьте всі скоріше сюди! Нехай Дитинка помилується на мою красу!
Ведучий 2. Через хвилину Марія з Дитям на руках, Йосип, пастухи, мудреці та інші мешканці хліву оточили ялинку.
1-й пастух (у захваті). Яка чудова ялинка!
1-й мудрець (у захваті). Як красиво вона прикрашена!
2-й пастух (у захваті). Як яскраво вона блискає!
Марія. Дивися, Ісус! Це для тебе так зоріє ялиночка!
Чутно щасливій сміх малюка. Музикальна хвилина.
1-а зірочка. Ах! Як приємно бути серед вас! Так шкода розставатися, але нас очікують небозводи.
2-а зірочка. А тебе, Ялинка, тепер наряджатимуть люди.
3-я зірочка. Вони щороку, на честь народження Спасителя стануть прикрашати тебе й запалювати на твоїх гілочках яскраві вогники.
Ялинка. Яка я щаслива! Я сповіщатиму усьому світові світле свято Різдва Христова!
Марія. За те люди й назвуть тебе - Різдвяною Ялинкою!
Йосип. Усі, усі: й дітвора, й дорослі –дуже радітимуть тобі.
Марія. Біля тебе самі черстві серця ставатимуть милосердними! Люди забуватимуть взаємні образи, й з радістю будуть приносити одне одному різдвяні дарунки.
Ялинка. І всі разом, щасливі біля моїх Різдвяних вогнів, стануть славити день народження Великого Малятка Ісуса!
Хвилину звучать Різдвяні дзвони, а усі актори виходять на авансцену, янголи теж.
Дзвони стихають.
Ведучий 1. Ми впевнені, любі глядачі, що ви теж завжди щасливі, коли у вашої оселі запалює вогники Різдвяна ялинка!
Ведучий 2. Ми гадаємо, що під нею завжди лежать дарунки от усіх, хто вас любить, а ще - й дарунки, що ви самі приготували для усій своєї родини.
Марія. Радісної зустрічі вам з Різдвом Христовим!
Йосип. Будьте здорові, друзі!
Усі актори. До побачення й до нових зустрічей!
Актори розкланюються.