Перейти на русскую версию

Діючи особи:

Ведучий

Сова

Зайчик

Вовченя

Лисеня

На сцені поляна. Зліва – велике дерево з дуплом, у якому видно сову, що дрімає. Біля дерева – пеньочок. Справа, на галявині ще два пенька . Вони – кострубаті та у моху.

Ведучий. У лісі, в старому, старому дуплі жила така ж старенька Сова. Сова була дуже доброю і мудрою. Якось під ранок, коли Сова вже задрімала після нічного полювання, її розбудив тихий плач.

Сова з'являється на сцені і бачить Зайчика. Зайчик сидить на пеньку і плаче.

Сова. Зайчику! Твій плач не дає мені заснути ...

Зайчик (збентежений). Доброго ранку, пані Сова. Вибачте мене, будь ласка. Я зараз піду…

Піднімається, щоб піти.

Сова . Я ж тебе не жену. Сталося у тебе щось?

Зайчик Та ні, нічого ...

Сова. Не може бути, щоб нічого. Інакше навіщо тобі плакати? Ну, розповідай давай, хто тебе образив?

Зайчик (зітхнувши). Мене ніхто не образив. Просто, розумієте, сьогодні вранці я зустрівся зі своїми друзями: Вовченям і Лисеням. Ми вирішили пограти в футбол, але Вовченя хотів грати за своїми правилами, а Лисеня за своїми. І вони стали сперечатися. Дві години сперечалися, але до згоди так і не домовились.

Сова. А ти запропонував би грати по черзі.

Зайчик. Я запропонував! Але вони стали сперечатися за якими правилами грати в першу чергу і перекорялися цілих дві години! Я тоді запропонував грати в хованки, але вони стали споритися, кому першому ховатися. А коли я сам визвався водити, вони стали сперечатися один з одним, де можна ховатися, а де не можна…

Сова (зітхнувши). Схоже, твої друзі взагалі не вміють грати разом, тому що не вміють поступатися один одному.

Зайчик. Так і є ... А від того, що вони сваряться, мені дуже сумно, сумно до сліз.

Сова. Ну, тут сльозами не допоможеш. Веди мене до цих впертих, допоможу я твоєму горю.

Зайчик. Як?

Сова. Не знаю поки, але допоможу. А то ти мені своїми схлипами так і не даси подрімати. Де вони?

Зайчик. Недалеко від сюди, на галявинці

Сова і Зайчик йдуть за ліву кулісу. А справа на сцені з’являються Лисеня і Вовченя. Вони обоє сердиті, сідають на пеньки спинами одне до одного й, задравши носи, гордовито дивляться в різні боки.

У Вовченя на плечі розмістився впалий сухий листок.

З’являються Сова і Зайчик.

Сова (вказуючи на Лисеня і Вовченя). Це вони – уперті?

Зайчик (зітхнувши). Вони ...

Сова (до Лисеня і Вовченя). Так, так. І чого це ви надулися один на одного?

Вовченя (кричить, вказуючи на Лисеня). Це він перший почав!

Лисеня (вказуючи на Вовченя). Ні! Він!

Зайчик (обурено). Невже, вам подобається ось так сидіти весь день і сваритися замість того, щоб грати?

Лисеня. Але, я ж правий!

Вовченя. Ні я!

Сова. Усе ясно!

Зайчик (пошепки). Що ясно?

Сова. Справа безнадійна!

Зайчик (зі страхом). Як, зовсім?

Сова (награно сумно зітхнувши). Так, їх вже не врятувати. І найсумніше, що вони не винні!

Зайчик, Вовченя і Лисеня. А хто винен?

 Сова. Винна (таємниче) одна жахлива істота ...

Зайчик, Вовченя і Лисеня лякаються, Вовченя і Лисеня підхоплюються з пеньків..

Вовченя і Лисеня (разом,зі страхом, разом.) Ой! Хто це?

Сова. Ця істота – упертість! Таке її ім'я – У-пер-тість! Вона давно живе у лісі і вселяється в звірят таких як ви, Вовченя і Лисеня!

 Зайчик (зі страхом). І що ж з ними буде?

Сова. Буде як завжди. Спочатку Лисеня і Вовченя перестануть грати один з одним. Це вже сталося. Потім перестануть розмовляти. Перестануть з усіма спілкуватися і будуть тільки самі з собою говорити, а з часом вони перетворяться в два ... пенька.

Вовченя,Лисеня. Як ?!

Сова. Ці кострубатих пня, на яких ви тільки що сиділи , раніш були друзі Борсук і Єнот, такі ж вперті і гордовиті, як ви. Давно це було ... Але я пам'ятаю цих звіряток.

Вовченя і Лисеня з занепокоєнням обходять пеньки, торкаються їх.

Сова (Зайчику, змовницьки пошепки) . Дивиться, на Вовченя вже і листочок сухий з'явився.

Вовченя дивиться на своє плече і бачить, що до нього приліпився сухий листок.

Вовченя (скинувши листок і зі страхом). Невже, не можна нічого зробити?

Сова. Ні! Втім, можна спробувати перемогти Упертість, але це не всім під силу

Вовченя (кричать) Нам під силу !!

Лисеня (кричить.) Під силу! Говори, що треба робити?

Сова. Треба навчитися поважати думку інших і знаходити мирне вирішення будь-якої суперечці.

Лисеня і Вовченя (разом повторюють дивлячись один на одного). Треба поважати думку один одного та мирно вирішувати будь-який спір ...

Лисеня. Це так просто! Давай, Вовченя, грати за твоїми правилами!

Вовченя. Ні! Давай вже грати за твоїми!

Лисеня. За твоїми!

Вовченя. Ні, за твоїми!

Сова (перериваючи сперечальників). Кхе, кхе… ось знову дивна сварка.

Зайчик (стає між Лисеням і Вовченям). Давайте грати в хованки! Я – воджу!

Лисеня і Вовченя відкривають рота, щоб не погодитися, але раптом…

Лисеня. Води Зайчику! Вовченя, ти згоден?

Вовченя. Згоден! Згоден!

Сова. Ось і чудово. Тільки прохання до вас – біжіть грати в гущавину. А то від ваших веселих криків і сміху я не зможу заснути.

Зайчик. Ми так і зробимо! І спасибі тобі, Сова, що помирила нас і навчила не сваритися.

Всі актори виходять на авансцену та звертаються до глядачів.

Сова. Друзі! Сподіваємось, що ви назавжди запам'ятали ( вказує на пеньки) ті сухі кострубаті пеньки, в яких перетворюються всі (підкреслено) уперті!

Зайчик. Давайте ж завжди поступатися один одному і ніколи не сваритися в суперечках!

Лисеня. І тоді наші відносини завжди будуть дружніми і веселими!

Вовченя. І будемо всі здорові, друзі!

Усі. І до нових зустрічей !!

Акторі розкланюються.